Овес

Перші спогади про вирощування вівса відносяться до IV століття до н.е. Як землеробська культура овес посівний відомий народам південно-східної Азії за 1, 5 - 1, 7 тис. років до н.е.

У світовому зерновому господарстві обсяг виробництва зерна вівса останнім часом зменшився. Нині в групі зернофуражних культур він займає четверте місце після кукурудзи, ячменю, сорго.

Проте, значна кількість споживачів має бажання купити або продати овес, оптом або невеликими партіями. І це не дивно. Овес - фуражна і продовольча культура. Це холодостійка, вологолюбна і невибаглива до ґрунтів зернова культура.

У Україні овес вирощують переважно в лісостепу і Поліссі. Посівні площі займають 0,5 - 0,6 млн га.

По врожайності(18,9 ц / га) поступається яровому ячменю. При правильній технології обробітку агрономи отримують більш високий урожай вівса, ніж середня врожайність.

Високий вміст в зерні вівса білка(12-18%), крохмалю(40-45%), жиру(4-5%) і золи(4-2%) визначають його цінне продовольче і кормове значення. Овес є незамінним концентрованим кормом для тварин: 1 кг вівса відповідає одній кормовій одиниці з вмістом 85-92 г перетравлюваного протеїну. У його зерні багато вітамінів(В6 і В2) і мікроелементів(кобальт, цинк, марганець).

Зерно вівса має велике значення у харчуванні людини. Із нього виготовляють крупу, особливо цінну крупу " Геркулес", борошно, толокно, галети, печиво, замінник кави. Вівсяне борошно не містить клейковини і для випікання хліба в чистому вигляді не застосовується. Продукти, виготовлені з вівса, добре засвоюються організмом і мають велике значення в дієтичному і дитячому харчуванні.

Вівсяна солома(100 кг її складає 31 кормову одиницю) і лушпиння(100 кг - 46 кормових одиниць) по поживності і засвоюваності є найкращим грубим кормом. Овес також вирощують для зеленого корму і сіна в суміші з викою, горохом.