Ріпак

Озимий рапс - найбільш поширена цінна олійна культура з сім'ї капустяних. Він є джерелом високоякісної рослинної олії і кормового білка, а також цінною кормовою культурою. Озимий рапс вдало об'єднує хорошу врожайність насіння(3,0 - 4,0 і більше тонн з гектара) і високий вміст олії(45 - 48 %), білка (22-25 %) клітковини(6-7%), 24-26% безазотистих екстрактних речовин. У зеленій масі білка міститься 3-4%.

Отримання олії - основна мета вирощування рапсу.

Ця культура відома з давніх часів. Батьківщиною її вважається Середземномор'я, звідки вона поширилася в Індію і інші країни Азії. У Європі рапс вирощують з ХVІ століття, в Україні - з 1836 р. За вмістом олії в насінні він займає перше місце серед олійних культур сім'ї капустяних. Рапсова олія за харчовими і смаковими якостями наближається до оливкової.

Підвищений інтерес до озимого рапсу у багатьох країнах зумовлений його хорошою пристосованістю до місцевих умов, особливо при помірному кліматі і достатньому зволоженні, високою продуктивністю сучасних сортів, зростаючою потребою в рослинній олії і високобілкових кормах. При належній технології з кожного гектара, засадженого рапсом, отримують до 10 ц олії, 5-6 ц білкового корму. Наприклад, 1 гектар посівів сої дає лише 2 ц олії і 7 ц білкового корму.

Рапс є відмінним медоносом. За 25-30 днів цвітіння можна отримати до 100 кг меду з гектара.

Рапсова олія - відомий аналог оливкового, а його продаж здійснюється в значно більшій кількості країн. Вона є висококалорійним продуктом, який широко використовується в натуральному вигляді в харчових цілях, при приготуванні маргаринів і майонезів, при виробництві консервів і косметичному виробництві. Рапсова олія дуже корисна і має значну перевагу перед іншими видами, адже в ній містяться усі найбільш фізіологічні важливі кислоти і у кращому співвідношенні. Тому безліч людей в усьому світі вирішують купити саме цей вид.

Рапс містить велику кількість гліцеридів ненасичених жирних кислот. Вони здатні покращувати обмін речовин в організмі людини, зменшувати вірогідність тромбоутворення, перешкоджають появі серцево-судинних захворювань, допомагають регулювати вміст холестерину в крові. Рапсова олія стає усе більш популярним джерелом поновлюваної сировини для енергетики і хімічної промисловості. Його використовують як мастильні матеріали і сировину для палива так само широко, як і в ролі початкового матеріалу для хімічного синтезу.

Вирощують рапс на зелену масу, силос і сінаж, а 100 кг зеленої маси містить 16 корм.од., у кожній - 190 г перетравлюваного протеїну.

Рапсовий шрот(жмих) і макуха, які отримують після віджиму з насіння олії - цінний високобілковий корм для тварин. Вихід шроту складає 57%, у соняшнику - 38%, сої - 70%. За вмістом білка він наближається до соєвого шроту, має вищу енергетичну цінність, не поступається по збалансованості амінокислот. У складі білків, якими багатий рапс, є склад  життєво необхідних амінокислот - лізин, метіонін, ціотин, трептофан, треопин. А 100 4г макухи містять 90 к.о. Зелена маса рапсу є цінним кормом, який не поступається бобовим культурам. При збиранні у період початку цвітіння рапсових рослин, один гектар рапсового поля здатний дати 40-60 тонн корму, який відрізнятиметься соковитістю, низьким вмістом клітковини, доброю перетравлюваністю.

На відміну від соняшнику, він мало висушує грунт, покращує його агрофізичні властивості і фітосанітарний стан, рано звільняє поле. Заорювання пожнивних залишків рапсу рівноцінне внесенню 15-20 т/га органічних добрив, що збільшує врожайність зернових на 5-10 ц/га.

Останніми роками розробляються ефективні технології виробництва з рапсу альтернативного пального для двигунів. Біодизель є екологічно чистим паливом: він згорає повністю без утворення шкідливих з'єднань.

У Європейському союзі до 2010 року використання біодизельного палива планується довести до 5,75% від загального об'єму палива, для чого сировину закуповують оптом. При виробництві біодизелю з рапсової олії утворюється також цінний побічний продукт-гліцерин.

Жирні кислоти рапсової олії застосовують у виробництві мила, гуми, свічок, лаків, пластмас. Вони легко розкладаються в природному середовищі. Виробники синтетичних миючих засобів також переорієнтовуються на застосування рапсової олії, зокрема у виробництві пральних порошків, розчинників.

Солома рапсу придатна для виготовлення паперу, целюлози, картону, інших подібних матеріалів.

З соломи рапсу(від 2 до 6 т/га) можна виготовляти папір, целюлозу, картон і тому подібне. 1 гектар поля, засіяного рапсом, дозволяє виготовити до 2 т паперу. Цим активно користуються по усій Європі: у Великобританії, Угорщині, Іспанії, Португалії. З альтернативної сировини у світі роблять вже близько 10% целюлози.