Просо

Просо, як і пшениця - давня зернова культура, яка була відома народам Східної і Центральної Азії за 4-5 тис. років. до н.е. Посівні площі просяних займають четверте місце у світовому землеробстві серед основних зернових культур.

В Україні площа посіву змінюється по роках в межах 200 тис. га. Середня врожайність до 17,2 ц/гектара. Господарства, які вирощують просо за інтенсивною технологією, отримують зерна 40-50 ц/га і більше.

Просо - це теплолюбна, жаростійка рослина, витримує тривалу посуху, температуру 30-40° С витримує краще за інші злакові культури. Здатне забезпечити відносно високі і досить стабільні урожаї навіть у посушливі роки. Часто дає вищі урожаї, ніж інші зернові культури. Тому купити просо можна навіть у найменш урожайні сезони.

Просо - це культура без відходів. Завдяки значній кількості крохмалю просо використовується для виробництва спирту, для чого закуповується оптом.

Із зерна проса отримують крупу (пшоно) і борошно. Як корм для худоби використовують зерно, лушпиння, мучелі і солому.

Просо одна з важливих круп’яних культур. Крупа з проса(пшоно) - дуже поживна, має хороші смакові якості. Пшоно відрізняється від інших круп(рисової, перлової і гречаної) високим вмістом білка(до 14%) і жиру(3,5%), поступаючись лише вівсяній крупі, легко розварюється і добре засвоюється. За змістом крохмалю пшоно не поступається іншим крупам(70-74%), у ньому міститься також марганець, цинк, мало клітковини. Ця крупа багата на зольні елементи, містить вітаміни В1В2, РР і мікроелементи.

Відходи від переробки проса на пшоно - цінний концентрований корм для тварин. Зерно і пшоняна каша - незамінний корм для птахів. У 1 кг зерна міститься 0,97 корм. од.

Агротехнічне значення проса полягає в тому, що воно використовується як страхова культура для пересівання загиблої озимини, придатне для післяукісних і післяжнивних посівів, може використовуватися як покривна культура для багаторічних трав. При достатньому забезпеченні теплом і вологою, а також при зрошуванні можна вирощувати два урожаї зерна в рік.

У Україні просо можна сіяти пізно, що дає можливість рослинам продуктивно використати літні опади. Тому просо широко застосовують як страхову культуру для пересівання загиблої озимини і ранніх ярих,  для пожнивних посівів на зелений корм.